Адвокат по статті 145 Кримінального кодексу: Незаконне розголошення лікарської таємниці

Захист Лікарської Таємниці: Роль Адвоката в Справах Розголошення

Лікарська таємниця є невід'ємною частиною взаємодії між лікарем і пацієнтом, але її розголошення без згоди може мати серйозні наслідки. Стаття 145 Кримінального Кодексу України передбачає відповідальність за незаконне розголошення лікарської таємниці та встановлює різні види покарань. Адвокати, спеціалізуючись на кримінальних справах, грають ключову роль у захисті прав та інтересів осіб, які стають жертвами таких порушень.

Правовий Контекст

Стаття 145 Кримінального Кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відомою в зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків, якщо це діяння призводить до тяжких наслідків. Закон передбачає різні види покарань, включаючи штрафи, громадські та виправні роботи, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Роль Адвоката в Захисті Лікарської Таємниці

Адвокати, що спеціалізуються на кримінальних справах, відіграють важливу роль у захисті прав індивідів, які стали жертвами незаконного розголошення лікарської таємниці.


Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці

Умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з виконанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки, -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Особливості доведення за даною статтею, включають:
Згідно зі статтею 40 Основ законодавства України про охорону здоров'я (ВВРУ, 1993), медичні працівники і інші особи, які стали обізнані з хворобою, медичним обстеженням, оглядом та їх результатами, інтимними та сімейними аспектами життя громадянина через свою професійну або службову діяльність, не мають права розголошувати ці відомості, за виключенням випадків, передбачених законом. Лікар повинен зберігати в повній конфіденційності всі дані про свого пацієнта, навіть після його смерті, згідно з Міжнародним кодексом медичної етики (прийнятий 3-ю Генеральною асамблеєю ВМА, Лондон, 1949).

З погляду об'єктивної сторони цього правопорушення, воно характеризується трьома основними елементами: 1) вчинком; 2) серйозними наслідками; 3) причинним зв'язком між ними.

Розголошення медичної таємниці означає незаконне розповсюдження цієї інформації іншим особам або стороннім особам, окрім випадків, передбачених законом. Це може включати у себе розмови, листи, доповіді, публічні виступи, лекції, медійні виступи в телебаченні, радіо, або публікації в періодичних виданнях. Розголошення медичної таємниці також може відбуватися, якщо сторонні особи мають доступ до інформації про цю таємницю.

Тяжкі наслідки є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони. Це може включати в себе самогубство або заподіяння собі серйозних або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, розвиток психічних розладів тощо.

Між серйозними наслідками та розголошенням медичної таємниці повинен існувати причинний зв'язок.

Суб'єктивна сторона цього правопорушення полягає в наявності умислу. Особа повинна бути обізнана з тим, що інформація, яку вона розголошує, є медичною таємницею, і вона не має права її розголошувати. Особа повинна розуміти незаконність своїх дій і свідомо бажати або свідомо допускати розголошення цієї інформації.

Тяжкі наслідки можуть виникнути лише через необережний умисел, такий як злочинна самовпевненість або злочинна недбалість.

Суб'єктом цього правопорушення може бути особа, якій ці відомості стали відомі у зв'язку з виконанням її професійних (лікар, фармацевт, медична сестра, фельдшер і т. д.) або службових обов'язків (головний лікар, завідувач відділення і т. д.). Інші громадяни, які стали обізнані з цією інформацією не внаслідок своєї професійної або службової діяльності, не можуть бути суб'єктами цього правопорушення.

Не слід плутати це правопорушення з розголошенням інформації про проведення медичного обстеження на виявлення інфекції ВІЛ або інших невиліковних інфекційних захворювань (згідно зі статтею 132 КК).

Кримінального кодексу, яка охоплює широкий спектр питань, пов'язаних з розголошенням лікарської таємниці. У статті 132 Кримінального кодексу зазначено лише ситуації, коли інформація розголошується щодо інфекції ВІЛ або інших невиліковних інфекційних захворювань.

Отже, злочин розголошення медичної таємниці відмінний від інших правопорушень, таких як розголошення інформації про інфекції ВІЛ, і має свої власні ознаки та вимоги щодо визначення вини та наслідків.

З практики після внесення відомостей до ЄРДР проведення досудового розслідування та інші дії передбачені Кримінально процесуальним кодексом України - відбуваються у повністю законний спосіб. Саме тому адвокат з кримінальних справ може на будь-якому етапі справи припинити свавілля та в деяких випадках повністю закрити справу без передачі такої до суду.

Допомога адвоката також корисна у питаннях діалогу зі слідчим, свідками, потерпілими чи поліцією для мирного врегулювання спору. Ви також можете отримати кваліфіковану допомогу адвоката з дотримання законності при проведенні обшуку та інших процесуальних дій за КПК України.

Якщо у вашу справу уже передано до суду варто також розуміти, що адвокат не тільки захищає ваші законні права в суді, а може надати докази вашої невинуватості чи допомогти перевірити законність висунутих вам обвинувачень.