Захист Від Кримінального Зараження: Роль Адвоката у Справах за Статтею 130 КК України
Україна відзначає важливий прогрес у сфері правового захисту громадян, особливо в контексті боротьби з інфекційними хворобами, що загрожують життю та здоров'ю. Стаття 130 Кримінального Кодексу України визначає відповідальність за зараження вірусом імунодефіциту людини та іншими невиліковними інфекційними хворобами. У таких справах роль адвоката стає вирішальною для забезпечення справедливості та захисту прав обвинувачених.
Законодавчий Контекст
Стаття 130 Кримінального Кодексу України містить норми, що стосуються свідомого поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, що є небезпечною для життя людини. Санкції визначаються залежно від конкретних обставин справи та можуть бути від арешту до позбавлення волі на строк від двох до десяти років.
Роль Адвоката в Справах за Статтею 130КК
У справах, пов'язаних із зараженням вірусом імунодефіциту людини та іншими невиліковними інфекційними хворобами, адвокати грають надзвичайно важливу роль.
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Особливості доведення за даною статтею, включають:
Характеризується свідомим поставленням іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту лю дини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини.
Особа, яка не страждає зазначеним захворюван ням, але заразила іншу особу (наприклад, використовуючи інфікований шприц), несе відповідальність за заподіяння умисного або необережного тілесного ушкодження, а якщо вона є медичним, фармацевтичним або іншим працівником, то, за наявності усіх інших ознак складу злочину, - за ст. 131 КК.
Відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є не безпечною для життя людей особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу.
Самозараження вказаними інфекціями (напри клад, шляхом уведення собі ін ’ єкції або іншим шляхом) за ч. 2 ст. 130 КК не є караним.
Оскільки закон вимагає усвідомлення особою наявності в неї хвороби, вина у вигляді злочинної недбалості виключається.
Україна відзначає важливий прогрес у сфері правового захисту громадян, особливо в контексті боротьби з інфекційними хворобами, що загрожують життю та здоров'ю. Стаття 130 Кримінального Кодексу України визначає відповідальність за зараження вірусом імунодефіциту людини та іншими невиліковними інфекційними хворобами. У таких справах роль адвоката стає вирішальною для забезпечення справедливості та захисту прав обвинувачених.
Законодавчий Контекст
Стаття 130 Кримінального Кодексу України містить норми, що стосуються свідомого поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншою невиліковною інфекційною хворобою, що є небезпечною для життя людини. Санкції визначаються залежно від конкретних обставин справи та можуть бути від арешту до позбавлення волі на строк від двох до десяти років.
Роль Адвоката в Справах за Статтею 130КК
У справах, пов'язаних із зараженням вірусом імунодефіциту людини та іншими невиліковними інфекційними хворобами, адвокати грають надзвичайно важливу роль.
Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
1. Свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається арештом на строк до трьох місяців або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені щодо двох чи більше осіб або неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
4. Умисне зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Особливості доведення за даною статтею, включають:
Характеризується свідомим поставленням іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту лю дини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини.
Особа, яка не страждає зазначеним захворюван ням, але заразила іншу особу (наприклад, використовуючи інфікований шприц), несе відповідальність за заподіяння умисного або необережного тілесного ушкодження, а якщо вона є медичним, фармацевтичним або іншим працівником, то, за наявності усіх інших ознак складу злочину, - за ст. 131 КК.
Відповідальність за зараження іншої особи вірусом імунодефіциту людини або іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є не безпечною для життя людей особою, яка знала про те, що вона є носієм цього вірусу.
Самозараження вказаними інфекціями (напри клад, шляхом уведення собі ін ’ єкції або іншим шляхом) за ч. 2 ст. 130 КК не є караним.
Оскільки закон вимагає усвідомлення особою наявності в неї хвороби, вина у вигляді злочинної недбалості виключається.
Допомога адвоката з кримінальних справ
З практики після внесення відомостей до ЄРДР проведення досудового розслідування та інші дії передбачені Кримінально процесуальним кодексом України - відбуваються у повністю законний спосіб. Саме тому адвокат з кримінальних справ може на будь-якому етапі справи припинити свавілля та в деяких випадках повністю закрити справу без передачі такої до суду.
Допомога адвоката також корисна у питаннях діалогу зі слідчим, свідками, потерпілими чи поліцією для мирного врегулювання спору. Ви також можете отримати кваліфіковану допомогу адвоката з дотримання законності при проведенні обшуку та інших процесуальних дій за КПК України.
Якщо у вашу справу уже передано до суду варто також розуміти, що адвокат не тільки захищає ваші законні права в суді, а може надати докази вашої невинуватості чи допомогти перевірити законність висунутих вам обвинувачень.
Допомога адвоката також корисна у питаннях діалогу зі слідчим, свідками, потерпілими чи поліцією для мирного врегулювання спору. Ви також можете отримати кваліфіковану допомогу адвоката з дотримання законності при проведенні обшуку та інших процесуальних дій за КПК України.
Якщо у вашу справу уже передано до суду варто також розуміти, що адвокат не тільки захищає ваші законні права в суді, а може надати докази вашої невинуватості чи допомогти перевірити законність висунутих вам обвинувачень.
Для отримання консультації адвоката з кримінальних справ можна звертатись за номерами +380 97 507 06 53 або +380 93 228 01 24 (WhatsApp, Viber, Telegram).
Ви також можете: [РОЗРАХУВАТИ ВАРТІСТЬ ПОСЛУГИ]
Чи залишайте форму зворотнього звʼязку у нас на сайті — Відділ кримінального права Юридичної компанії INSEININ: https://inseinin.com.ua/criminal_practice