Інвалідність - це міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист;
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.
До підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров'я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.
До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров'я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Питання призначення конкретної групи інвалідності приймається на медико-соціальній експертизі в залежності від стану здоровʼя хворого. У своїй роботі МСЕК повинна керуватись чинними норативно-правовими актами та критеріями для встановлення інвалідності. У випадку, якщо рішення комісії є протиправним, його можна оскаржити до обласної або центральної комісії.
Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.
Перша група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від міри втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягів потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або диспансерному нагляді.
До підгрупи А першої групи інвалідності належать особи з виключно високою мірою втрати здоров'я, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.
До підгрупи Б першої групи інвалідності належать особи з високою мірою втрати здоров'я, значною залежністю від інших осіб у забезпеченні життєво важливих соціально-побутових функцій і які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.
Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.
Особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
Питання призначення конкретної групи інвалідності приймається на медико-соціальній експертизі в залежності від стану здоровʼя хворого. У своїй роботі МСЕК повинна керуватись чинними норативно-правовими актами та критеріями для встановлення інвалідності. У випадку, якщо рішення комісії є протиправним, його можна оскаржити до обласної або центральної комісії.
Юридична допомога
У випадку, якщо ви сумніваєтесь чи маєте право на групу інвалідності, профільний адвокат за участі незалежних лікарів розглянути наявні у вас документи та надати усне або письмове заключення стосовно наявності чи відсутності підстав для отримання інвалідності. Для отримання такої консультації необхідно надавати фотокопії медичних документів за вказаними контактними номерами телефонів. Після завершення дослідження вас проконсультує профільний адвокат.
Якщо ви потребуєте допомоги в оскарженні рішення МСЕК до вищестоящої комісії, наші адвокати також можуть вам допомогти в даному питанні. Фахівці юридичної компанії INSEININ мають значний досвід в питаннях отримання інвалідності.
У Юридичній компанії INSEININ є команда кваліфікованих адвокатів, які мають значний досвід у сфері отримання групи інвалідності. Наші адвокати забезпечують комплексний підхід до вирішення проблем клієнтів та надають їм необхідну підтримку на кожному етапі справи.
Для отримання консультації можна звертатись за номерами +380 97 507 06 53 або +380 93 228 01 24 (WhatsApp, Viber, Telegram).
🔐Напишіть нам на:
Чи залишайте форму зворотнього звʼязку — ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК
Також ви можете РОЗРАХУВАТИ ВАРТІСТЬ ПОСЛУГИ
