Відповідальність за умисне знищення або пошкодження військового майна

Порядок зберігання військового майна, який зобов’язує кожного військовослужбовця дбайливо берегти зброю, техніку, бойові припаси та інше військове майно, правильно користуватися ними, обслуговувати їх і експлуатувати, охороняти від псування, втрати, знищення та пошкодження. У випадку здійснення протиправних дій військовослужбовців може бути притягнуто до кримінально відповідальності за ст.411 КК України.

Предмет злочину - військове майно, тобто будь-який предмет, який перебуває у віданні та на балансі військової частини (установи, організації) Збройних Сил Укр аїни та інших військових формувань і може бути використаний для ведення бойо вих дій, бойової підготовки військ або їх забезпечення. У диспозиції ст. 411 КК конкретизовано лише певні види військового майна - зброя, бойові припаси, засоби пересування, військова та спеціальна техніка тощо. Проте військовим майном є і будинки, інженерні споруди, комунікації, продовольство, тварини, речове та інше майно.

Знищення та пошодження військового майна може бути вчинено різними способами: ударом, підривом, дією хімічних речовин, за допомогою різних засобів, що також для кваліфікації за ст. 411 КК значення не має і додаткової кваліфікації за іншими відповідними статтями чинного Кодексу не потребує. Проте вчинення цих дій шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом визнано більш суспільно небезпечним і обумовлює кваліфікацію за ч. 2 ст. 411 КК.

Під іншими тяжкими наслідками слід розуміти: велику матеріальну шкоду, спри чинену військовій частині внаслідок знищення чи пошкодження військового майна (при цьому у кожному конкретному випадку необхідно враховувати розмір шкоди, у тому числі затрати на відновлення майна, збитки, спричинені діями осіб з рятування майна, - наприклад, діями пожежників під час гасіння пожежі, військову цінність та унікальність майна), зрив виконання завдання бойового, учбового, господарчого чи іншого характеру, спричинення тілесних ушкоджень.

Важливе значення має встановлення мотиву знищення чи пошкодження військо вого майна. Цей злочин може вчинятися з різних спонукань - помста, хуліганські мотиви та ін. Якщо ж знищення чи пошкодження військового майна вчинено з метою ослаблення держави, то дії винного повинні кваліфікуватися за ст. 113 КК (диверсія).

Необхідно враховувати, що у випадках загибелі людей або спричинення тілесних ушкоджень суб’єктивна сторона діяння винної особи характеризується тільки не обережним ставленням до цих наслідків. Якщо умисне знищення чи пошкодження військового майна пов’язане з умисним спричиненням загибелі людей чи тілесних ушкоджень, то такі діяння необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за ч. 2 ст. 411 КК та відповідною статтею розд. XI чинного Кодексу, що передбачає відповідальність за злочин проти життя та здоров’я особи.

Суб’єктом злочину може бути будь-який військовослужбовець, а також військовозобов’язаний, призваний на учбові або перевірні збори. Питання співучасті інших осіб вирішуються на загальних підставах.

Частина 3 ст. 411 КК передбачає спеціальний кваліфікований склад цього злочину, що полягає у вчиненні дій, визначених ч. 2 даної статті, в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці

Умисне знищення або пошкодження військового майна, вчинене в умовах воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

У випадку, якщо у вас виникли додаткові питання стосовно відповідальності за умисне знищення або пошкодження військового майна, ви можете звернутись за консультацією або допомогою до профільних військових юристів та адвокатів юридичної компанії INSEININ.