Податок на криптовалюту нові зміни у 2025 році

Податок на криптовалюту: нові зміни у 2025 році

У 2025 році в Україні набуває чинності оновлене регулювання ринку віртуальних активів (криптовалюти), що знаменує собою перехід від «не регульованого ринку» до чітко визначених правових рамок встановлених законом та податковим кодексом. Законопроект, який пройшов Комітет і рекомендований до розгляду, пропонує комплексний підхід до регулювання криптовалют та інших віртуальних активів (ВА). Одним із ключових аспектів, що вирішує нове законодавство є питання оподаткування, яке так і не запрацювало з 2021 року та має на меті забезпечити прозорість, захист інвесторів і стабільність ринку.

У цій статті ми детально розглянемо основні положення законопроекту про податок на криптовалюту з новими змінами у 2025 році, зокрема нові правила оподаткування, їхній вплив на фізичних осіб і бізнес, а також потенційні виклики та можливості.

Контекст необхідності змін у регулювання ринку криптовалют

Ринок криптовалют в Україні стрімко розвивається, однак до цього часу він залишався недостатньо регульованим. Як зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, відсутність чітких правил створювала ризики для інвесторів, сприяла тінізації економіки та ускладнювала інтеграцію України в глобальну фінансову систему. Попередній закон про віртуальні активи, ухвалений у 2021 році, так і не запрацював повноцінно через неузгодженість питань оподаткування. Новий законопроект, розроблений робочою групою народних депутатів, покликаний виправити ці недоліки, створивши збалансовану систему регулювання.

Основна мета змін – легалізувати операції з криптоактивами, забезпечити захист прав власників, мінімізувати ризики шахрайства та маніпуляцій, а також залучити додаткові надходження до державного бюджету через оподаткування. Законопроект також відповідає міжнародним стандартам, зокрема рекомендаціям Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Податок на криптовалюту – це вид податку, який стягується з доходів, отриманих від операцій із віртуальними активами (криптовалютами, токенами тощо), такими як їхній продаж, обмін чи використання. В Україні податок на криптовалюту застосовується до прибутку, розрахованого як різниця між доходами від продажу віртуальних активів і витратами на їхнє придбання, та сплачується фізичними особами за ставкою податку на доходи фізичних осіб - базова ставка 18% або пільгова ставка 5% у 2026 році.

Які саме віртуальні активи (криптовалюти) оподатковуються?

Законопроект чітко визначає поняття віртуального активу як особливого виду цифрового об’єкта (майна), що існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру, наприклад, блокчейну. Важливо, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їхній правовий статус наближений до рухомого майна з точки зору цивільного права.

Віртуальні активи поділяються на три основні категорії:

Токени з прив’язкою до активів – їхня вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта, дорогоцінні метали чи нерухомість. Наприклад, стейблкойни USDT (Tether), прив’язані до долара США.
Токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти, наприклад, гривні чи євро, і функціонують як цифровий еквівалент такої валюти.
Інші віртуальні активи – категорія, що охоплює усі активи, які не належать до перших двох типів. Сюди входять, наприклад, біткойн (BTC), ефіріум (ETH) та більшість альткойнів. Регулятор (імовірно, Національний банк України або Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) визначатиме, які саме активи належать до цієї категорії.

Право власності на віртуальні активи підтверджується володінням криптографічними ключами чи іншими засобами доступу. Законопроект запроваджує презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

Нові правила оподаткування

Оподаткування є одним із найважливіших аспектів нового законодавства, адже воно безпосередньо впливає на фізичних осіб, які інвестують у криптовалюти, та бізнес, що працює з віртуальними активами. Законопроект пропонує чіткі правила для податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), які можна підсумувати так:

1. Окреме оподаткування доходів від віртуальних активів

Доходи від операцій з криптовалютами оподатковуватимуться окремо від інших видів доходів, таких як заробітна плата чи інвестиційний прибуток від цінних паперів. Це дозволяє уникнути змішування різних податкових баз і спрощує облік.

2. Оподаткування прибутку, а не доходу

Оподатковується саме прибуток, отриманий протягом календарного року, який розраховується як різниця між доходами від продажу криптовалют і витратами на їхнє придбання. Наприклад, якщо особа придбала біткойн за 1 млн грн, а продала за 1,5 млн грн, оподатковуватиметься лише прибуток у розмірі 500 тис. грн.

3. Самостійне декларування

Фізичні особи зобов’язані самостійно декларувати свої доходи від операцій з криптовалютами та сплачувати податки. Це покладає відповідальність на інвесторів за ведення обліку своїх транзакцій і своєчасне подання декларацій.

4. Звільнення від оподаткування

Законопроект передбачає низку винятків, коли доходи від криптовалюти не оподатковуються:

Обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи (наприклад, обмін біткойна на ефіріум) не вважається оподатковуваною подією.
Продаж криптовалюти на суму до однієї мінімальної заробітної плати (станом на 2025 рік це може бути близько 8 тис. грн, залежно від встановленого розміру).
Вартість віртуальних активів, отриманих внаслідок їхньої емісії (наприклад, створення токенів), безоплатної передачі від емітентів або в обмін на персональні дані (наприклад, токени, отримані через airdrop).

5. Врахування збитків

Якщо інвестор зазнав збитків від операцій з криптовалютами (наприклад, продав актив дешевше, ніж купив), ці збитки можна враховувати в майбутніх періодах для зменшення оподатковуваного прибутку. Таке правило діятиме до повного погашення збитків, за винятком певних обмежень, які ще уточнюватимуться.

6. Пільгова ставка ПДФО у 2026 році

Для криптовалют, придбаних до набрання чинності законом, передбачено перехідний період. У разі їхнього продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО у розмірі 5% замість стандартної ставки - 18%. Це стимул для легалізації активів, що перебувають у власності інвесторів.

7. Ставка податку

Хоча законопроект уточнює стандартну ставку ПДФО, за чинним законодавством вона становить 18%. Саме ця ставка застосовуватиметься до прибутку від операцій з віртуальними активами, якщо не буде введено спеціальних винятків.

Регулювання постачальників послуг

Окрім оподаткування, законопроект встановлює вимоги до постачальників послуг, пов’язаних із обігом віртуальних активів (криптовалюти). Це стосується криптобірж, гаманців, платформ для торгівлі та інших сервісів. Основні положення:

Обов’язкова авторизація. Постачальники послуг повинні отримати дозвіл від регулятора, відповідати організаційним і фінансовим вимогам, а також забезпечувати захист клієнтів.
Прозорість і розкриття інформації. Компанії зобов’язані надавати клієнтам повну інформацію про ризики, а також запобігати інсайдерській торгівлі та маніпулюванню ринком.
Біла книга. Для публічної пропозиції віртуальних активів емітенти повинні підготувати «білу книгу» – документ із детальною інформацією про актив, емітента, умови пропозиції та потенційні ризики. Цей документ має бути правдивим, чітким і не вводити в оману.

Ці вимоги спрямовані на підвищення довіри до ринку та захист інвесторів від шахрайських схем, таких як фіктивні ICO (Initial Coin Offerings).

Вплив на ринок і суспільство

Нові правила оподаткування та регулювання віртуальних активів матимуть значний вплив на різні групи стейкхолдерів:

Для фізичних осіб

Позитивні аспекти:

Легалізація доходів від криптовалют, що дозволить офіційно використовувати зароблені кошти.
Пільгова ставка 5% у 2026 році стимулюватиме декларування активів.
Врахування збитків зменшить податкове навантаження для активних трейдерів.

Виклики:

Необхідність самостійного ведення обліку транзакцій і декларування доходів може бути складною для недосвідчених інвесторів.
Відсутність чіткої інфраструктури для автоматизованого розрахунку податків (наприклад, інтеграції з криптобіржами) може ускладнити процес.

Для бізнесу

Позитивні аспекти:

Чіткі правила створюють правову визначеність, що сприятиме залученню інвестицій у криптопроекти.
Регулювання підвищить довіру до українських компаній на міжнародному ринку.

Виклики:

Вимоги до авторизації та підготовки «білої книги» можуть підвищити витрати для стартапів і невеликих компаній.
Посилений контроль з боку регулятора вимагатиме додаткових ресурсів для відповідності вимогам.

Потенційні ризики та рекомендації

Незважаючи на прогресивний характер законопроекту, його впровадження може зіткнутися з низкою викликів:

Складність адміністрування. Оподаткування криптовалют вимагає від податкових органів сучасних інструментів для відстеження транзакцій у блокчейні. Без належної інфраструктури це може призвести до низької ефективності розрахунку % збору податків, тобто донарахування зайвих податків для фізичних чи юридичних осіб.
Ризик надмірного регулювання. Надто суворі вимоги до постачальників послуг можуть змусити компанії переносити бізнес в інші юрисдикції або шукати обхідні шляхи закону.
Недостатня фінансова грамотність населення. Багато інвесторів можуть не знати, як правильно декларувати доходи чи вести облік транзакцій, що робить обовʼязковим залучення бухгалтера чи юриста з фінансового права.