Відповідальність за добровільну здачу в полон

Норми діючого Кримінального кодексу України містять норму, яка передбачає відповідальність для військовослужбовців за добровільну здачу в полон ворогу. Добровільна здача в полон має значну суспільну небезпеку, адже породжує дезорганізацію війська та впливає на обороноздатність країни. Проте потрібно розрізняти взяття в полон, яке не залежить від волі військовослужбовця, за яке не настає відповідальність від добровільної здачі в полон.

Під добровільною здачею в полон розуміють добровільний перехід військовослуж бовця, який навмисно перестав чинити опір ворогу, хоча мав фізичну можливість це робити, під владу противника.

Вчинення злочину розпочинається з того, що військовослужбовець припиняє опір ворогові з метою здатися у полон. Це може проявлятися у тому, що військовослужбо вець перед ворогом складає зброю, не застосовує її, подає противнику знаки, які свідчать про його намір здатися в полон (піднімає білий прапор, піднімає руки вгору, робить усні заяви про здачу в полон тощо), із зброєю чи без зброї виходить з місця дислокації власних військ та переходить у місця дислокації військ ворога, залишається на місці бою під виглядом пораненого чи вбитого, очікуючи захоплення в полон, у той час коли його підрозділ переходить на нові позиції. Злочин вважається закінченим з моменту здійснення переходу військовослужбовця під владу противника. Саме з цього моменту він вважається військовополоненим.

ншою ознакою об’єктивної сторони злочину є наявність у військовослужбовця фізичної можливості продовжувати опір. Здача в полон утворює склад злочину лише тоді, коли вона вчинена добровільно. Добровільність означає, що особа, яка здалася в полон, зробила це в силу свого бажання, при умові, коли мала можливість запобігти полону, продовжуючи чинити опір ворогу, хоча б і ціною свого життя. При відсут ності такої можливості здачу в полон не можна вважати добровільною. Здача в по лон може мати місце як у районі бойових дій, так і в своєму районі, а також у тилу ворога.

У випадку, якщо фізичної змоги чинити опір противнику не існує, а взяття в полон відбувається не по волі самого військовослужбовця, склад злочину відсутній.

Добровільна здача в полон кваліфікується за ст.430 Кримінального кодексу України та карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років.

Якщо у вас виникли додаткові питання стосовно відповідальності за добровільну здачу в полон або ви потребуєте допомоги адвоката у сфері військового права, спеціалісти юридичної компанії INSEININ зможуть вам допомогти. Наші юристи професійно надають підтримку клієнтів у сфері військового права та військових злочинів.