Відповідальність за дезертирство у воєнний час

Дезертирство - це самовільне залишення військової частини або місця служби з метою подальшого ухилення від проходження служби або у нез’явленні з тією ж метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. Дезертирство, яке вчинене в період дії воєнного стану є особливо тяжким злочином та кваліфікується за ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України.

Дезертирство є триваючим злочином та розпочинається з моменту коли військовослужбовець самовільно залишив місце служби з метою подальшого ухилення від проходження військової служби. При цьому тривалість перебування в СЗЧ для кваліфікації злочину значення не має, але може відігравати роль при призначенні покарання.

Дезертирство відрізняється від СЗЧ наявністю мети подальшого ухилення від проходження військової служби. При самовільному залишенні військової частини військовослужбовець має мету подальшого повернення на військову службу. При дезертирстві метою є повне ухилення від подальшого проходження служби. Така мета може обʼєктивно підтверджуватись подальшим приховуванням своєї належності до військових формувань, проживання на нелегальному становищі тощо. При цьому мотиви вчинення дезертирства можуть бути різними: небажання продовжувати службу, сімейні проблеми, приховування інших злочинів, легкодухість тощо.

У випадку, якщо військовослужбовець вчинив дезертирство, а потім через деякий час повернувся на місце служби, це не звільняє його від відповідальності за скоєний злочин. Але даний факт може кваліфікуватись як зʼявлення із зізнанням, що в значній мірі може вплинути на тяжкість покарання.

Стосовно військовослужбовців, які вчинили СЗЧ військова частина проводить службове розслідування, а органи слідства досудове розслідування з метою обʼєктивного встановлення всіх фактів. У випадку, якщо в ході розслідування виясниться мета вчинення таких дій у вигляді подальшого ухилення від військової служби, кваліфікація злочину буде відбуватись саме за ч.4 ст.408 КК дезертирство.

За дезертирство, яке вчинене в умовах воєнного стану настає кримінальна відповідальність за ч.4 ст.408 Кримінального кодексу України. Таке діяння карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років. Найменший вид покарання 5 років позбавлення волі. При призначенні покарання суди можуть враховувати особу обвинуваченого та помʼякшуючі обставини.

У випадку, якщо у вас виникли додаткові питання стосовно кримінальної відповідальності за дезертирство або ви потребуєте допомоги кримінального адвоката по ст.408 КК, ви можете звернутись до юристів та адвокатів юридичної компанії INSEININ. Наші фахівці мають значний досвід у сфері військового права та зможуть вам допомогти на будь якому етапі справи.