Що робити, якщо відмовляють в оформленні акта встановлення факту здійснення догляду

В період дії воєнного стану для чоловіків призовного віку від 18 до 60 років передбачені законні підстави для виїзду за кордон. Такі особи можуть перетинати державний кордон у супроводі з особами з інвалідністю І-ІІ групи або з особами, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.

Однією з головних умов таку супроводу є отримання акта встановлення факту здійснення догляду за особою. Акт встановлення факту здійснення догляду - це письмовий документ, який складається органами соціального захисту населення, районними держадміністраціями на підставі постанови КМУ №57. Даний документ прямо передбачений для перетину державного кордону та видається особами, які надають послуги з догляду для осіб, які цього потребують. Тобто такий акт посвідчує факт надання постійного догляду та породжує право на виїзд за кордон для чоловіків призовного віку. Проте доволі часто органи уповноважені на видачу такого документу протиправно відмовляють в цьому. Тому необхідно детально розібратися стосовно порядку отримання акта встановлення факту здійснення догляду та алгоритму оскарження відмови в отриманні такого документу.

Акт догляду видається в порядку, який затверджують районні держадміністрації, виконавчі органи сільської селищної або міської ради. Такий порядок затверджується на підставі постанови КМУ №57. У випадку, якщо такий порядок не був затверджений відповідні органи уповноважені керуватись виключно постановою КМУ №57.

Відповідно до таких положень місцеві органи утворюють комісії, які уповноважені розглядати звернення та складати акти догляду. Інколи уповноваженими органами є органи соціального захисту населення. До складу таких комісій можуть входити представники районної адміністрації, члени департаментів охорони здоровʼя, представники органів соціального захисту населення, працівники районних ТЦК та СП тощо.

Для отримання акта догляду особи, які потребують догляду або особи, які надають послуги з догляду звертаються до уповноважених органів із заявою та документами, які підтверджують факт догляду.

У випадку, якщо заявником подано не весь обʼєм документів уповноважені органи можуть відмовити у видачі акта догляду. Також доволі поширеною причиною відмови є відсутність відомостей про фактиче здійснення догляду за особою. Тобто у випадку, якщо за місцем проживання особи з інвалідністю І-ІІ групи або особи, яка потребує догляду було здійснення обстеження умов проживання та не встановлено факту догляду також заявнику надається рішення про відмову.

Проте доволі часто уповноважені органи відмовляють навіть у прийомі документів для отримання акта встанолення факту здійснення догляду. Також трапляються випадки протиправної відмови по різним, не завжди обʼєктивним причинам. В таких випадках необхідно оскаржувати рішення уповноважених органів в адміністративному порядку або до суду.

У випадку, якщо в отриманні акта догляду відмовляють в першу чергу необхідно витребовувати письмову відмову з вказівкою на причини в неможливості задовільнити звернення заявника. Даний етап є обовʼязковим, адже оскаржити можливо тільки письмовий варіант відмови.
Оскаржувати таку відмову можливо або в адміністративному порядку до районної державної адміністрації або до адміністративного суду. Результативнішим варіантом слугує саме звернення до суду.

До адміністративного суду необхідно звертатись з позовною заяву протягом 6 місяців з моменту отримання відмови в оформленні акта догляду. Суд відкриває провадження та розглядає справу протягом 2 місцяців. Своїм рішення судовий орган може визнати рішення уповноваженого органу незаконним за зобовʼязати оформити акт встановлення факту здійснення догляду у визначеному законом порядку.

Якщо у вас виникли додаткові питання стосовно отримання акта догляду або можливості оскаржити відмову в офорленні даного документу ви можете проконсультуватись з юристами та адвокатами юридичної компанії INSEININ. Наші спеціалісти комплексно займаються питаннями встановлення догляду та виїзду за кордон на підставі супроводу осіб з інвалідністю І-ІІ групи та осіб, які потребують догляду.