КОРПОРАТИВНЕ ПРАВО І M&A ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ INSEININ
2025-07-30 15:26

Війна в Україні як форс-мажорна обставина: вплив на угоди та правові наслідки для сторін

Війна в Україні, розпочата повномасштабним вторгненням Російської Федерації 24 лютого 2022 року, спричинила безпрецедентні виклики для економіки, бізнесу та виконання договірних зобов’язань.
У юридичній практиці війна визнана форс-мажорною обставиною, що має значний вплив на виконання угод.
Ця стаття присвячена аналізу війни як форс-мажору, її впливу на договори та правових наслідків для сторін у контексті українського законодавства.

1. Поняття форс-мажору в українському законодавстві

Форс-мажор (обставини непереборної сили) визначений у статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, обов’язками за законодавчими актами або іншими приписами.
До таких обставин можуть належати:

  • Військові дії, збройні конфлікти;
  • Блокада, ембарго, надзвичайний стан;
  • Стихійні лиха, техногенні катастрофи;
  • Інші обставини, що перебувають поза контролем сторін.
Цивільний кодекс України (статті 617, 652) та Господарський кодекс України (стаття 218) також передбачають можливість звільнення сторін від відповідальності за невиконання зобов’язань унаслідок форс-мажорних обставин. Війна в Україні, включаючи активні бойові дії, окупацію територій, руйнування інфраструктури та введення воєнного стану, однозначно кваліфікується як форс-мажорна обставина. Торгово-промислова палата України (ТПП) офіційно підтверджує це у своїх сертифікатах.

2. Вплив війни як форс-мажору на виконання угод

Війна як форс-мажорна обставина впливає на виконання договорів у таких аспектах:

2.1. Неможливість виконання зобов’язань

  • Фізична неможливість. Бойові дії, руйнування інфраструктури, логістичні обмеження (наприклад, блокада портів чи доріг) можуть унеможливити постачання товарів, надання послуг або виконання будівельних робіт.
  • Юридична неможливість. Уведення воєнного стану, обмеження на переміщення, валютні обмеження чи заборона певних видів діяльності можуть перешкоджати виконанню договорів.
  • Економічна неможливість. Значне зростання цін, дефіцит ресурсів або неможливість доступу до фінансування можуть ускладнити виконання фінансових зобов’язань.

2.2. Зміна строків виконання

Форс-мажор дозволяє відстрочити виконання зобов’язань на період дії непереборних обставин. Наприклад, у договорах оренди, поставки чи будівництва строки можуть бути перенесені до припинення бойових дій або відновлення нормальних умов.

2.3. Звільнення від відповідальності

Сторона, яка не може виконати зобов’язання через форс-мажор, звільняється від штрафів, пені чи інших санкцій, передбачених договором або законом (ст. 617 ЦКУ). Проте це не звільняє від виконання самого зобов’язання після припинення форс-мажору, якщо інше не передбачено договором.

2.4. Розірвання або зміна договору

  • Відповідно до статті 652 ЦКУ, якщо через форс-мажорні обставини суттєво змінюються умови, за яких укладався договір, сторони можуть вимагати його розірвання або зміни.
  • Наприклад, якщо через війну об’єкт договору (будівля, товар) знищений, договір може бути розірваний через неможливість його виконання.

3. Правові наслідки для сторін

Війна як форс-мажор має різні правові наслідки залежно від типу договору та обставин. Розглянемо основні:

3.1. Підтвердження форс-мажору

Для визнання війни форс-мажорною обставиною сторона, яка не може виконати зобов’язання, має:

  • Повідомити контрагента. Згідно зі ст. 218 ГКУ, сторона повинна повідомити іншу сторону про настання форс-мажору в розумні строки (зазвичай це передбачено договором, наприклад, протягом 5–10 днів).
  • Отримати сертифікат ТПП. Торгово-промислова палата України видає сертифікат, що підтверджує форс-мажор. З 2022 року ТПП спростила процедуру, визнаючи війну форс-мажором за замовчуванням для певних регіонів чи видів діяльності.
  • Надати докази. Сторона має довести, що саме війна унеможливила виконання зобов’язань (наприклад, документи про руйнування майна, обмеження воєнного стану).

3.2. Звільнення від відповідальності

  • Сторона, яка довела форс-мажор, звільняється від сплати штрафів, пені чи компенсації збитків за невиконання чи неналежне виконання договору.
  • Проте, якщо сторона не повідомила контрагента вчасно або не довела зв’язок між війною та неможливістю виконання, вона може бути притягнута до відповідальності.

3.3. Відстрочка виконання

  • Якщо виконання стало тимчасово неможливим (наприклад, через бойові дії в регіоні), сторони можуть домовитися про перенесення строків. Це має бути зафіксовано в додатковій угоді.
  • Якщо строки не визначені, виконання відновлюється після припинення форс-мажору.

3.4. Розірвання договору

  • Якщо виконання стало неможливим назавжди (наприклад, знищення об’єкта договору), сторони можуть розірвати договір за згодою або через суд (ст. 652 ЦКУ).
  • У разі розірвання сторони звільняються від подальших зобов’язань, але вже виконані частини (наприклад, передоплата) можуть підлягати поверненню.

3.5. Збитки та їх відшкодування

  • Якщо форс-мажор призвів до збитків (наприклад, знищення майна), сторони не несуть відповідальності, якщо це передбачено договором або законом.
  • Проте, якщо одна зі сторін діяла недобросовісно (наприклад, не повідомила про форс-мажор вчасно), вона може бути зобов’язана відшкодувати збитки.

4. Практичні аспекти застосування форс-мажору

4.1. Форс-мажор у договорі

Більшість договорів містять розділ про форс-мажор, де прописані:

  • Перелік обставин, які вважаються форс-мажором;
  • Порядок повідомлення про настання форс-мажору;
  • Наслідки (відстрочка, звільнення від відповідальності, розірвання).

Якщо договір не містить такого розділу, застосовуються норми ЦКУ та ГКУ. Проте чітко прописані умови в договорі полегшують вирішення спорів.

4.2. Дії сторін у разі настання форс-мажору

  1. Фіксація обставин. Зберігайте документи, що підтверджують вплив війни (акти про руйнування, довідки від місцевих органів, накази про воєнний стан).
  2. Повідомлення контрагента. Надішліть письмове повідомлення з описом обставин та їх впливу на виконання договору.
  3. Звернення до ТПП. Подайте заяву до ТПП для отримання сертифіката про форс-мажор. Заява має містити деталі договору, опис обставин та докази.
  4. Переговори з контрагентом. Спробуйте домовитися про зміну умов, відстрочку або розірвання договору.
  5. Судовий захист. Якщо контрагент не визнає форс-мажор, зверніться до суду з доказами.

4.3. Вплив на різні типи договорів

  • Договори поставки. Війна може порушити ланцюги постачання, що дає підстави для відстрочки або розірвання.
  • Договори оренди. Орендарі в зонах бойових дій можуть вимагати звільнення від орендної плати на період форс-мажору.
  • Договори підряду та будівництва. Затримки через брак матеріалів чи робочої сили можуть бути визнані форс-мажором.
  • Інвестиційні договори. У разі знищення об’єкта інвестування (наприклад, нерухомості) договір може бути розірваний з поверненням внесків.

5. Ризики та рекомендації

5.1. Ризики

  • Відмова у визнанні форс-мажору. Якщо сторона не доведе зв’язок між війною та неможливістю виконання, вона може бути притягнута до відповідальності.
  • Зловживання форс-мажором. Деякі сторони можуть використовувати війну як привід для уникнення зобов’язань, що не пов’язані з форс-мажором.
  • Судові спори. У разі розбіжностей щодо форс-мажору спір може бути переданий до суду, що потребує часу та ресурсів.

5.2. Рекомендації

  • Чітко прописуйте форс-мажор у договорі. Включіть війну та воєнний стан до переліку форс-мажорних обставин.
  • Документуйте обставини. Зберігайте докази впливу війни на виконання договору.
  • Залучайте юристів. Перед зверненням до ТПП або суду проконсультуйтеся з юристом для правильного оформлення документів.
  • Домовляйтеся з контрагентом. Спробуйте вирішити питання шляхом переговорів, уклавши додаткову угоду.
Війна в Україні як форс-мажорна обставина має значний вплив на виконання договорів, надаючи сторонам можливість відстрочити виконання, звільнитися від відповідальності або розірвати угоду. Однак для реалізації цих прав необхідно своєчасно повідомити контрагента, отримати підтвердження форс-мажору (наприклад, сертифікат ТПП) та надати докази неможливості виконання зобов’язань. Укладання чітких договорів із детальним описом форс-мажорних обставин, а також своєчасна юридична консультація допоможуть мінімізувати ризики та захистити інтереси сторін.
👨‍⚖️ Наші кваліфіковані юристи з радістю допоможуть вам у проведенні всіх необхідних процедур щодо реєстрації, вибору КВЕД та юридичного супроводу.
📞 Для отримання консультації юриста з даних питань звертайтесь за номерами: +380 97 507 06 53 або +380 93 228 01 24
🔐Напишіть нам на:
🌐 Чи залишайте форму зворотнього звʼязку у нас на сайті — https://inseinin.com.ua/business
Оберіть INSEININ для супроводу ФОП та ТОВ - Забезпечте Безпеку вашому Бізнесу з надійним КВЕД! 🌐💼
✅ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОВИН ПО ТЕМІ У👉TELEGRAM📲

Читайте також: