До ЮК INSEININ за юридичною допомогою звернувся військовозобовʼязаний. Клієнт отримав сповіщення від банку про відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків для примусового стягнення коштів. Причиною арешту є постанова від районного ТЦК та СП про накладення штрафу за порушення правил військового обліку, а саме неявка за повісткою, яка була надіслана поштою.
Чоловік не отримував ніяких повісток від ТЦК та повідомлень про наявність адміністративної справи. А інформацію про грошовий штраф дізнався лише після відкриття виконавчого провадження. Тому за цих обставин вирішив звернутись за допомогою в оскарженні незаконного штрафу.
Звернення до суду
Юристами було детально досліджено матеріали справи та встановлено наявність підстав для скасування штрафу. Відсутня вина військовозобовʼязаного у вчиненні даного правопорушення, а також значним чином порушена процедура накладення штрафу зі сторони районного ТЦК. Ці обставини дають право звернутись до суду та оскаржити незаконний штраф.
Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, не враховано об`єктивні обставин по справі, такі як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Будь-яких доказів завчасного повідомлення позивача та його неявки без поважних причин за отриманою повісткою про виклик до відповідного РТЦК суду не надано та про їх наявність не повідомлено.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач був об`єктивно позбавлений можливості з`явитися до ТЦК за вказаною повісткою, а отже його будь-яка вина у неявці за повісткою, про що йдеться в оскарженій постанові, відсутня.
Також, суд зазначає і про те, що оскаржувана постанова не містить необхідних даних, зокрема, щодо документу який посвідчує особу. Відтак, особу щодо якої накладено адміністративне стягнення та визнано винуватою у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, належним чином не встановлено.
Будь-які докази про те, які саме відомості (персональні дані) не уточнено позивачем, які не могли бути одержані самостійно ТЦК по справі відповідачем суду не надано.
Відповідач, як держатель відповідного реєстру мав можливість перевірити та підтвердити всі необхідні відомості про особу позивача, враховуючи, що при винесені оскаржуваної постанови особу останнього встановлено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, суд вважає, що в даній ситуації не знайшов свого підтвердження той факт, що військовозобовʼязаний порушив п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджені Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022 року, що в свою чергу свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Будь-яких доказів завчасного повідомлення позивача та його неявки без поважних причин за отриманою повісткою про виклик до відповідного РТЦК суду не надано та про їх наявність не повідомлено.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач був об`єктивно позбавлений можливості з`явитися до ТЦК за вказаною повісткою, а отже його будь-яка вина у неявці за повісткою, про що йдеться в оскарженій постанові, відсутня.
Також, суд зазначає і про те, що оскаржувана постанова не містить необхідних даних, зокрема, щодо документу який посвідчує особу. Відтак, особу щодо якої накладено адміністративне стягнення та визнано винуватою у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, належним чином не встановлено.
Будь-які докази про те, які саме відомості (персональні дані) не уточнено позивачем, які не могли бути одержані самостійно ТЦК по справі відповідачем суду не надано.
Відповідач, як держатель відповідного реєстру мав можливість перевірити та підтвердити всі необхідні відомості про особу позивача, враховуючи, що при винесені оскаржуваної постанови особу останнього встановлено через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося.
Отже, суд вважає, що в даній ситуації не знайшов свого підтвердження той факт, що військовозобовʼязаний порушив п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджені Постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022 року, що в свою чергу свідчить про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.
На цій підставі було вирішено:
- Позовну заяву про скасування постанови задовольнити.
- Постанову за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка була складена начальником ТЦК скасувати. Провадження по справі закрити.
В Юридичній компанії INSEININ є команда кваліфікованих адвокатів, які мають значний досвід у сфері оскарження штрафів ТЦК.
Для отримання консультації можна звертатись за номерами +380 97 507 06 53 або +380 93 228 01 24.
🔐Напишіть нам на:
Чи залишайте форму зворотнього звʼязку — ЗВОРОТНІЙ ДЗВІНОК
Також ви можете РОЗРАХУВАТИ ВАРТІСТЬ ПОСЛУГИ
✅ЧИТАТИ БІЛЬШЕ НОВИН ПО ТЕМІ У👉TELEGRAM📲