Позбавлення відстрочки по навчанню для чоловіків 25+ років

Позбавлення відстрочки від мобілізації за навчанням для чоловіків віком 25+ років: аналіз нового законопроекту №13634-1 від 01.09.2025

У контексті триваючої війни та посилення мобілізаційних заходів, Верховна Рада України пропонує зміни до законодавства про мобілізацію, а саме це стосується студентів які розпочали навчання після досягнення 25-ти річного віку.

Одним з ключових нововведень є законопроект №13634-1 від 01.09.2025, який передбачає скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації для чоловіків старше 25 років, які навчаються на денній або дуальній формі навчання. Цей документ, базований на внесенні змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", викликав жваві дискусії в суспільстві. У цій статті ми детально розберемо суть змін, їхні причини, потенційні наслідки для освіти, науки та загальної мобілізаційної системи, спираючись на текст законопроекту.

Передумови та контекст змін

З початку повномасштабного Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" а саме підстави та критерії відстрочки від мобілізації, неодноразово зазнавали змін, аби адаптуватися до реалій воєнного стану. Зокрема, стаття 23 цього закону регулює підстави для надання відстрочки від призову під час мобілізації. Раніше відстрочка надавалася студентам денної форми навчання, незалежно від віку, якщо вони отримували освіту, вищу за попередній рівень (наприклад, магістратуру після бакалаврату).

Однак, за даними Міністерства освіти і науки України, така система призвела до зловживань: багато чоловіків призовного віку вступали до вишів саме для уникнення мобілізації, що створювало штучний тиск на освітню систему. За статистикою, у 2022-2024 роках кількість вступників-чоловіків на магістерські програми зросла на 30-40%, часто без реальної мотивації до навчання. Це призвело до перевантаження університетів, зниження якості освіти та несправедливості щодо тих, хто вже служить.

Новий законопроект, який планується ввести в дію з 1 січня 2026 року, спрямований на виправлення цих недоліків, обмежуючи відстрочку віковим цензом.

Ключові зміни в статті 23 Закону про студентів

Згідно з текстом законопроекту, внесено правки до частини третьої статті 23. Основні нововведення стосуються пунктів 1 та 2:

Пункт 1 (щодо вищої освіти): Відстрочка від мобілізації надається лише особам, які навчаються на денній або дуальній формі та отримують рівень освіти, вищий за попередній. Однак ця відстрочка скасовується для чоловіків віком від 25 років і старше. Винятки передбачено для тих, хто навчається на спеціальностях, критичних для національної безпеки (наприклад, IT, медицина, інженерія), але лише за умови, що навчання розпочато до досягнення 25-річного віку. Крім того, законопроект уточнює, що відстрочка не поширюється на осіб, які вже мають вищу освіту та вступають на нову програму виключно для уникнення призову.
Пункт 2 (щодо наукових та педагогічних працівників): Відстрочка зберігається для наукових працівників, які працюють за фахом не менше 0,75 ставки, але з віковим обмеженням. Для чоловіків старше 25 років відстрочка можлива лише за наявності наукового ступеня (кандидат або доктор наук) та активної участі в проектах національного значення. Педагогічні працівники, включаючи викладачів вишів, також втрачають автоматичну відстрочку, якщо їхній вік перевищує 25 років, за винятком тих, хто працює в закладах освіти на повну ставку та має педагогічний стаж не менше 5 років.

Додатково, законопроект вводить механізм перевірки: територіальні центри комплектування (ТЦК) матимуть доступ до баз даних Міністерства освіти для верифікації статусу студента чи викладача. Якщо виявлено зловживання (наприклад, фіктивне навчання), відстрочка анулюється, а особа підлягає негайному призову.

Ці зміни не стосуються осіб з інвалідністю, батьків-одиначок чи інших категорій, передбачених чинним законодавством. Також законопроект наголошує на збереженні відстрочки для студентів молодше 25 років, аби не порушувати конституційне право на освіту.

Наслідки для тих хто уже навчається після 25 років

Впровадження цих змін матиме далекосяжні наслідки. З одного боку, посилюється мобілізаційний потенціал України, дозволяючи залучити до лав Збройних Сил досвідчених фахівців віком 25+, які вже мають освіту та професійний досвід. За оцінками експертів, це може додати до 50-100 тисяч осіб до резерву, що критично важливо в умовах тривалої війни.

З іншого боку, критики законопроекту, зокрема представники студентських організацій та профспілок викладачів, висловлюють занепокоєння щодо порушення права на освіту. А також стверджують, що чоловіки віком 25+ часто обирають магістратуру чи аспірантуру для кар'єрного зростання, і скасування відстрочки може змусити їх відкласти навчання або емігрувати. Це загрожує дефіцитом кадрів у ключових галузях, таких як наука та технології. Наприклад, у 2024 році понад 30% аспірантів-чоловіків були старше 25 років, і їхня мобілізація може уповільнити наукові дослідження в університетах.

Економічний аспект також вартий уваги: виші втратять частину студентів, що вплине на фінансування (контрактне навчання становить до 40% бюджету деяких університетів). Щоб пом'якшити це, законопроект передбачає можливість дистанційного навчання під час служби, але на практиці це реалізувати складно через умови фронту.

Соціально, зміни сприяють справедливості: Скасування відстрочки для 25+ вирівнює шанси, але водночас посилює нерівність.

Реакція суспільства та перспективи

З моменту оприлюднення законопроекту 1 вересня 2025 року, він викликав бурхливу дискусію. . Опозиційні політики критикують документ за "антиосвітній" характер, тоді як уряд наголошує на необхідності для національної оборони.

Експерти прогнозують, що з 1 січня 2026 року, коли закон набере чинності, ТЦК активізують перевірки, що може призвести до хвилі призовів. Для уникнення хаосу рекомендується заздалегідь уточнювати статус у ТЦК та, за потреби, оскаржувати рішення в суді.

У висновку, позбавлення відстрочки від мобілізації за навчанням для чоловіків 25+ років – це болісний крок у воєнний час. Він балансує між правом на освіту та обов'язком захищати країну, але вимагає ретельного моніторингу, аби не підірвати інтелектуальний потенціал України. Суспільство повинно адаптуватися, можливо, через розширення онлайн-освіти чи спеціальні програми для ветеранів, аби перетворити виклики на можливості.