НОВИНИ в Україні

Закон №11377 від 24.06.2024 про Єдину інформаційну систему соціальної сфери

ЗАКОН УКРАЇНИ Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери

Закон про Єдину інформаційну систему соціальної сфери - визначає правові та організаційні засади функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери як інтегрального довідково-інформаційного середовища для отримувачів соціальної підтримки, осіб, у яких встановлено право на її отримання, та надавачів соціальної підтримки, що об’єднує всі електронні інформаційні ресурси системи соціального захисту населення на основі спільних підходів, стандартів і технологій з метою централізації збору, обробки, збереження та обліку електронних даних отримувачів соціальної підтримки, передбаченої законодавством.
Стаття 1. Законодавство про Єдину інформаційну систему соціальної сфери
1. Суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком інформації в Єдиній інформаційній системі соціальної сфери, її використанням і поширенням, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими відповідно до цього Закону нормативно-правовими актами у соціальній сфері.
2. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору.
Стаття 2. Суб’єкти Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
1. Суб’єктами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери згідно з цим Законом є:
1) центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та/або реалізацію державної політики з питань: соціального захисту населення; пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; соціального захисту і забезпечення прав дітей та осіб з інвалідністю, осіб інших категорій, які потребують соціальної підтримки; здійснення державного контролю за законодавства під час надання соціальної підтримки; дотриманням вимог
2) підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, визначених пунктом 1 частини першої цієї статті;
3) місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
4) надавачі будь-яких видів соціальної підтримки.
2. Функції та повноваження суб’єктів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери визначаються цим Законом та іншими нормативноправовими актами України.
Стаття 3. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в таких значеннях:
1) електронні інформаційні ресурси — інформаційні та інформаційнокомунікаційні системи, платформи, банки даних, у яких систематизовано створені, оброблені та збережені в електронній формі за допомогою технічних засобів та/або програмних продуктів відомості та дані, необхідні для забезпечення інформаційних потреб у соціальній сфері;
2) заявник — фізична особа, яка звертається за отриманням послуг у сфері соціальної підтримки для себе або іншої фізичної особи до суб’єктів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, зокрема, шляхом взаємодії з ними в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, через веб-портали електронних послуг центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та/або реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення, пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, а також інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
3) отримувач соціальної підтримки — фізична особа/сім’я, якій надається соціальна підтримка; 4) суб'єкт електронної інформаційної взаємодії — власник (держатель) електронного інформаційного ресурсу, який уклав договір про приєднання до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів “Трембіта” і забезпечує електронну інформаційну взаємодію з іншими суб’єктами електронної інформаційної взаємодії через систему “Трембіта” або будь-яким іншим способом здійснює обмін даними з Єдиною інформаційною системою соціальної сфери в електронній формі через систему електронної взаємодії електронних ресурсів або іншим чином, передбаченим законодавством; 5) соціальна підтримка — передбачені законодавством види соціальної допомоги, грошові компенсації, субсидії, пільги, соціальні послуги, місцеві програми соціального захисту населення, виплати соціальної сфери та накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, реабілітаційні заходи, інші соціальні послуги та виплати, здійснення або надання яких забезпечується суб'єктами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.
Стаття 4. Єдина інформаційна система соціальної сфери
1. Єдина інформаційна система соціальної сфери (далі — Єдина система) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує реалізацію функцій суб’єктів Єдиної системи, інформаційну підтримку та супровід їх діяльності та є сукупністю взаємопов’язаних центральної та функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних засобів, які забезпечують логічне поєднання відповідних електронних інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, електронну інформаційну взаємодію.
Єдина система та майнові права інтелектуальної власності на створені для її функціонування об’єкти права інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передання чи інше використання, відмінне від визначеного цим Законом, Єдиної системи, її структурних складових і майнових прав інтелектуальної власності забороняється.
Єдину систему створено з метою забезпечення цілісної автоматизації процесів у соціальній сфері шляхом об’єднання та оптимізації діючих електронних інформаційних ресурсів соціальної сфери, розвитку електронної інформаційної взаємодії суб’єктів Єдиної системи, спрямованої на забезпечення прозорості соціальної сфери, цифровізацію соціальної підтримки та підвищення рівня її доступності для осіб, які її потребують.

2. Порядок функціонування Єдиної системи, її підсистем і центрів обробки даних визначається Кабінетом Міністрів України. 3. У процесі функціонування Єдиної системи застосовуються інтерфейси та інші електронні сервіси, адаптовані для осіб з інвалідністю (з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, інтелектуального розвитку, різними комбінаціями порушень), згідно з державними стандартами. 4. Фінансування витрат, пов’язаних із створенням та функціонуванням Єдиної системи, її підсистем і програмно-технічних засобів, здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів міжнародних фінансових організацій, інших кредиторів та інвесторів, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
Стаття 5. Основні завдання Єдиної системи
1. Єдина система забезпечує:
технічну реалізацію впровадження єдиних стандартів і процедур для надання населенню соціальної підтримки, передбаченої законодавством; сприяння підвищенню ефективності управління соціальною сферою, зокрема, шляхом забезпечення доступності інформації для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів Єдиної системи;
оптимізацію і технічний супровід процесів надання соціальної підтримки на державному та регіональному рівнях, автоматизацію взаємодії суб’єктів Єдиної системи, спрямованої на мінімізацію витрат часу і зусиль на обслуговування громадян; безпеку та конфіденційність персональних даних, обробка яких здійснюється в Єдиній системі, їх централізоване зберігання;
Стаття 6. Структура Єдиної системи
1. Єдина система є функціонально цілісною системою, що складається з центральної підсистеми та функціональних підсистем (далі - підсистеми Єдиної системи).
Центральна підсистема Єдиної системи — функціонально пов’язана сукупність програмних модулів і сервісів, призначених для зберігання накопиченої інформації, що формується в процесі діяльності суб’єктів Єдиної системи і передається через функціональні підсистеми Єдиної системи, її систематизації та переведення у формат, придатний для подальшого аналізу, і для забезпечення роботи автоматизованих підсистем підтримки прийняття рішень та інших сервісів соціальної сфери.
Основними складовими центральної підсистеми Єдиної системи є Єдиний соціальний реєстр та інформаційно-аналітична платформа електронного моніторингу державної системи соціальної підтримки населення. Функціональні підсистеми Єдиної системи — інтегровані з Єдиною системою електронні інформаційні ресурси суб’єктів Єдиної системи, призначені для адміністрування окремих видів соціальної підтримки відповідно до повноважень і завдань суб’єктів Єдиної системи.
Стаття 7. Основні принципи функціонування
Єдиної системи 1. Функціонування Єдиної системи забезпечується власником Єдиної системи та власниками її функціональних підсистем.
2. Власником Єдиної системи та підсистем Єдиної системи є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (далі — власник Єдиної системи). У випадках, передбачених законодавством, власником функціональної підсистеми Єдиної системи може бути держава в особі іншого центрального органу виконавчої влади (далі — власник функціональної підсистеми Єдиної системи).
3. Власник Єдиної системи та власник функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) забезпечують: визначення організаційних засад функціонування Єдиної системи/ функціональної підсистеми Єдиної системи;
організацію та контроль доступу до інформації Єдиної системи;
визначення порядку електронної інформаційної взаємодії між суб'єктами Єдиної системи, їх переліку та рівня доступу виходячи з їх функціональних повноважень; визначення порядку обробки та захисту персональних даних в Єдиній системі/функціональній підсистемі відповідно до вимог законодавства про інформацію та захист персональних даних; виконання інших повноважень, передбачених законодавством.

4. Кабінет Міністрів України визначає державне підприємство, що належить до сфери управління власника Єдиної системи, адміністратором Єдиної системи, який одночасно є адміністратором центральної підсистеми Єдиної системи.
Адміністратором функціональної підсистеми Єдиної системи може бути державне підприємство, що належить до сфери управління власника такої функціональної підсистеми, визначене ним в установленому законом порядку (далі - адміністратор функціональної підсистеми Єдиної системи).

5. До повноважень адміністратора Єдиної системи та адміністратора функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) належить:
забезпечення розроблення, впровадження, адміністрування, введення в експлуатацію, модернізації, підтримки і технічного обслуговування відповідного програмного забезпечення за погодженням з власником Єдиної системи та у взаємодії з розробником (розробниками) відповідного програмного забезпечення;
забезпечення функціонування та адміністрування основного і резервного центрів обробки даних, технічної підтримки відповідних апаратно-програмних комплексів;
забезпечення технічного супроводу обміну даними із суб’єктами електронної інформаційної взаємодії; виконання завдань, визначених власником Єдиної системи та власником функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) та інших повноважень, передбачених законодавством. Повноваження адміністратора Єдиної системи виконуються згідно договором, укладеним з власником Єдиної системи.
6. Власник та адміністратор Єдиної системи/власник та адміністратор функціональної підсистеми Єдиної системи є її користувачами.
Також користувачами Єдиної системи є:
1) суб'єкти Єдиної системи, до повноважень яких належить здійснення контролю за діяльністю їх працівників, які мають доступ до Єдиної системи, щодо: використання прикладного програмного забезпечення Єдиної системи відповідно до його функціонального призначення, експлуатаційної документації та прав доступу до нього; виконання інших повноважень, передбачених законодавством;
2) заявники, будь-які інші фізичні особи, юридичні особи, в тому числі державні органи, підприємства та установи, фізичні особи — підприємці, які після проходження передбаченої Єдиною системою процедури електронної ідентифікації та автентифікації використовують сервіси Єдиної системи відповідно до їх функціонального призначення.

Повноваження користувачів Єдиної системи, визначених абзацом першим підпункту 2 частини шостої цієї статті, залежать від їх статусів у системі надання соціальної підтримки та визначаються згідно із Законом України “Про соціальні послуги” та відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування тих підсистем Єдиної системи, які використовуються такими користувачами Єдиної системи протягом усього процесу надання/отримання соціальної підтримки.

7. Володільцем інформації, обробка якої здійснюється в центральній підсистемі Єдиної системи, є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Володільцем інформації, обробка якої здійснюється в функціональній підсистемі Єдиної системи, є суб’єкт Єдиної системи, що забезпечує створення, функціонування та ведення такої функціональної підсистеми.

Стаття 8. Порядок функціонування підсистем

Єдиної системи 1. Перелік, опис і функціонування підсистем Єдиної системи визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. Інформація Єдиної системи
1. До Єдиної системи вноситься інформація про заявників та отримувачів соціальної підтримки, інших користувачів Єдиної системи, отримана:
1) із звернень заявників та/або отримувачів соціальної підтримки;
2) у результаті електронної інформаційної взаємодії із суб’єктами такої взаємодії;
3) від користувачів Єдиної системи в процесі її функціонування.
2. Обсяг персональних даних заявників, осіб, у яких встановлено право на отримання соціальної підтримки, та її отримувачів, що містяться в Єдиній системі, не може бути більшим від необхідного для призначення, надання та виплати конкретного виду соціальної підтримки.
3. Обробка в Єдиній системі персональних даних заявників та отримувачів соціальної підтримки, інших користувачів Єдиної системи з метою надання соціальної підтримки проводиться в порядку, передбаченому володільцем інформації, обробка якої здійснюється у відповідній підсистемі Єдиної системи. Якщо під час наповнення Єдиної системи використовується персоніфікована інформація з інших баз даних, до Єдиної системи вноситься інформація про особу без її особистої участі.
4. Інформація до Єдиної системи вноситься:
1) публічними реєстраторами та створювачами реєстрової інформації у відповідних підсистемах Єдиної системи у процесі користування ними Єдиною системою у спосіб та в строки, передбачені Кабінетом Міністрів України;
2) у порядку електронної інформаційної взаємодії електронних інформаційних ресурсів відповідно до параметрів, визначених Кабінетом Міністрів України.
5. Обробка персональних даних та іншої інформації в Єдиній системі, їх облік, зберігання, розголошення та видалення здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням норм Законів України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про інформацію", “Про захист персональних даних", "Про публічні електронні реєстри”.

Стаття 10. Гарантії захисту і безпеки інформації Єдиної системи
1. Взаємодія між суб’єктами Єдиної системи щодо захисту інформації яка вноситься до Єдиної системи/функціональної підсистеми Єдиної системи та зберігається в них, забезпечується відповідно до законодавства.
2. Адміністратор Єдиної системи та адміністратор функціональної підсистеми Єдиної системи (у межах функціонування такої підсистеми) вживають заходів для захисту цілісності баз даних Єдиної системи, їх технологічного і програмного забезпечення, захисту інформації Єдиної системи/її функціональних підсистем від випадкового чи незаконного знищення, спотворення, втрати, несанкціонованого надання чи доступу.
3. Внесена до Єдиної системи інформація є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації в Єдиній системі здійснюється відповідно до закону.
4. Відносини, пов’язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
5. Особам, які працюють з базами даних Єдиної системи, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену цим Законом.
6. Особи, винні в недотриманні встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або до порушення прав суб’єкта персональних даних, підлягають притягненню до відповідальності, передбаченої законом.
Стаття 11. Права осіб, персональні дані яких внесено до Єдиної системи
1. Кожна особа, персональні дані якої внесено до Єдиної системи, має право на:
1) безоплатне отримання інформації про наявність у реєстрі чи базі даних, що є підсистемою Єдиної системи, записів стосовно неї, її спеціальних статусів, а також про запити будь-яких осіб щодо інформації про неї, яка зберігається в Єдиній системі, із застосуванням електронного сповіщення Єдиної системи засобами мобільного зв’язку чи шляхом розміщення повідомлення в електронному кабінеті особи в Єдиній системі або іншим шляхом на запит особи, визначеним Кабінетом Міністрів України;
2) вимогу щодо поновлення і виправлення інформації про неї
3) забезпечення захисту своїх прав, якщо її запит або вимогу про виправлення її персональних даних не задоволено;
4) безоплатне отримання довідки про внесення інформації до реєстру чи бази даних, що є підсистемою Єдиної системи, або відповідного витягу такої підсистеми Єдиної системи, що створюється автоматично із присвоєнням реєстрового номера, за допомогою якого здійснюється ідентифікація в Єдиній системі, та з проставлянням на такій довідці/ такому витягу унікального електронного ідентифікатора (QR-коду, штрихкоду, цифрового коду);
5) безоплатне отримання повідомлення про кожен випадок звернення щодо передання інформації про неї з Єдиної системи.
Стаття 12. Отримання інформації з Єдиної системи
1. Право на отримання інформації з Єдиної системи реалізується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Надання інформації, відомостей або інших персональних даних про особу, що містяться в Єдиній системі, здійснюється виключно в межах електронної інформаційної взаємодії на підставах та у спосіб, що передбачені Кабінетом Міністрів України. Інформація, що не належить до інформації з обмеженим доступом або не ідентифікує особу, може також бути надана у відповідь на запит суб'єкта Єдиної системи, іншої юридичної чи фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які надають соціальну підтримку.
3. Доступ працівників суб’єктів Єдиної системи до інформації Єдиної системи здійснюється в установленому порядку після їх відповідної авторизації із збереженням інформації про особу, яка здійснила такий доступ, про введені нею запити, витяги, час, дату, підстави зміни, перегляд, передання, видалення або знищення персональних даних та іншої технологічної інформації.
Стаття 13. Електронна інформаційна взаємодія Єдиної системи
1. Електронна інформаційна взаємодія між Єдиною системою її функціональними підсистемами та інформаційними, інформаційнокомунікаційними системами суб’єктів електронної інформаційної взаємодії здійснюється безперервно з використанням функціоналу Єдиної системи та/або системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
2. Електронна інформаційна взаємодія здійснюється з метою отримання та передання даних, необхідних для виконання суб’єктами електронної інформаційної взаємодії своїх повноважень, передбачених законом. Дані, які отримуються/передаються в межах інформаційної електронної взаємодії, можуть містити персоніфіковану інформацію про фізичну особу або бути неперсоніфікованими (знеособленими).
3. Суб’єкти електронної інформаційної взаємодії в обов’язковому порядку та безоплатно забезпечують надання до Єдиної системи інформації (даних), визначеної законодавством як такої, що необхідна для встановлення (підтвердження) права на отримання соціальної підтримки, призначення, нарахування та/або здійснення соціальної підтримки, а також для реалізації власником Єдиної системи інших повноважень, передбачених законом, персональних даних з автоматизованих інформаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких вони є, у тому числі інформації з обмеженим доступом.
4. За відсутності можливості передання даних з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційних систем із застосуванням відповідних комплексних систем захисту інформації, відповідність яких підтверджено результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством.
5. Інформування суб’єктів електронної інформаційної взаємодії про порушення цілісності реєстрової інформації, її несанкціоновану обробку здійснюється адміністратором Єдиної системи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 14. Електронні інформаційні ресурси, задіяні в електронній інформаційній взаємодії з Єдиною системою
1. Електронна інформаційна взаємодія в режимі реального часу здійснюється між електронними інформаційними ресурсами, держателями яких є суб’єкти електронної інформаційної взаємодії.
Такими електронними інформаційними ресурсами є: Державний реєстр актів цивільного стану громадян; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр обтяжень рухомого майна; Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань; Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів; Державний земельний кадастр; Інформаційно-аналітична платформа електронної верифікації та моніторингу; Єдиний державний реєстр транспортних засобів; Єдиний державний реєстр ветеранів війни; Державний реєстр фізичних осіб — платників податків; Автоматизована система виконавчого провадження; Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; Реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; Єдиний державний демографічний реєстр; Єдина судова інформаційно-комунікаційна система; Електронна система охорони здоров'я; Єдиний державний вебпортал електронних послуг; Інтегрована міжвідомча інформаційно-комунікаційна система щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України; Програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”; реєстри територіальних громад; Реєстр осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг; Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації; Інформаційна система переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; Єдина державна електронна база з питань освіти; Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі; Єдина інформаційно-аналітична система центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; Державний судновий реєстр України; база даних “Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в’їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території”; інші електронні інформаційні ресурси суб’єктів електронної інформаційної взаємодії, з якими є потреба у здійсненні Єдиною системою обміну даними (інформацією) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, або у випадках, передбачених законодавством, — власником Єдиної системи. Зміна назви електронного інформаційного ресурсу, задіяного в електронній інформаційній взаємодії з Єдиною системою, не створює правових наслідків для припинення такої взаємодії. 2. У разі перетворення електронного інформаційного ресурсу на складову Єдиної системи він замінюється Єдиною системою у відносинах електронної інформаційної взаємодії з іншими електронними інформаційними ресурсами із збереженням накопиченої інформації.
Юридична аналітика