Аналітика ситуації на фронті в Україні станом на 5-10 вересня 2025 року
Станом на ранок 5, 6, 7 вересня 2025 року, ситуація на лінії фронту в Україні залишається напруженою, з фокусом на східних напрямках, де російські сили продовжують спроби просування. Оскільки повні дані за 4, 5, 6 вересня ще обробляються, аналіз базується на останніх звітах Генштабу ЗСУ та незалежних джерел, які фіксують 180 боєзіткнень за попередню добу. Російські війська зосереджені на штурмах, але українські захисники ефективно стримують атаки, завдаючи ворогу значних втрат.
Загальна карта: Зеленим позначено звільнені території (наприклад, Харківщина 2022), синім – раніше звільнені, фіолетово-червоним – окуповані (Крим, частини Донбасу). Сірі зони – активні бойові дії, де контроль нестабільний.
Загальна карта: Зеленим позначено звільнені території (наприклад, Харківщина 2022), синім – раніше звільнені, фіолетово-червоним – окуповані (Крим, частини Донбасу). Сірі зони – активні бойові дії, де контроль нестабільний.
Загальна картина: окупованими залишаються близько 18-20% території України, переважно на сході та півдні, з ключовими гарячими точками в Донецькій області.
Ключові фронти та територіальний контроль
- Покровський напрямок (Донецька область): Це найгарячіша зона, де зафіксовано 55 штурмів за добу. Російські сили намагаються прорвати оборону в районах Шахове, Заповідне, Затишок, Федорівка, Новоекономічне. Українські війська зупинили всі атаки, але ворог застосовує масовані авіаудари (63 за добу) та артилерійські обстріли (понад 3500). Територія під контролем ЗСУ стабільна, але тиск на логістику Покровська зростає.
Зміни: незначні тактичні просування росіян на 1-2 км біля Новоекономічного, але без стратегічного прориву.
- Лиманський напрямок: Тут відбулося 39 атак, зосереджених на Маяк, Нове Шахове, Вільне, Дачне. Українські сили утримують позиції, використовуючи дрони (понад 2000 за добу) для контрбатарейної боротьби. Окуповані території не змінилися, але ворог намагається розширити плацдарм для наступу на Слов'янськ.
- Новопавлівський напрямок: 20 штурмів, переважно біля Костянтинівки та Вугледара. Росіяни застосовують РСЗВ (118 КАБів), але ЗСУ відбивають атаки, завдаючи втрат у техніці (4 ББМ, 43 артсистеми). Контроль: український на більшій частині, з сірою зоною біля Вугледара.
- Харківський та Куп'янський напрямки: Менш інтенсивні, з 10-15 зіткненнями. Російські спроби біля Вовчанська та Красного Першого відбиті. Територія стабільна, з українським контролем над ключовими висотами.
Зміни: жодних значних, але фіксуються підготовки до нових атак.
- Запорізький та Херсонський напрямки: Активність низька (2-6 атак), з фокусом на Оріхів та Гуляйполе. Ворог обстрілює цивільні об'єкти, але проривів немає. Окуповані території: більша частина Херсонщини лівобережжя під росіянами, але ЗСУ проводять рейди через Дніпро.
- Курська область (російська територія): Українські сили утримують частину прикордонних районів (близько 1000 км²), з позиційними боями. Це відволікає російські резерви.
Недавні зміни та тактичні аспекти
За останню добу (5 по 6 вересня) російські втрати склали близько 840 особового складу, 4 ББМ, 43 артсистеми, 2 РСЗВ, 2 ППО, 92 авто та 261 БпЛА. Загальні втрати РФ з початку вторгнення: понад 1 085 410 військових, 11 157 танків. Українські сили активно використовують дрони-камікадзе (2069 за добу) та авіацію для ударів по тилах. Зміни на карті мінімальні: росіяни здобули 222 км² за місяць (з серпня), але темп сповільнився на 2% через високу ціну. Немає значних проривів, але фіксуються підготовки до ескалації на Запоріжжі.
Власний аналіз: Стратегічні тенденції та перспективи
Поточна карта демонструє стагнацію російського наступу, попри чисельну перевагу. Покровський напрямок – ключовий для РФ, оскільки контроль над ним дозволив би перерізати українську логістику в Донецькій області, але ЗСУ перетворюють його на "м'ясорубку" для ворога, подібно до Бахмута 2023 року. Високі втрати (понад 1000 щодня) свідчать про вичерпання резервів РФ, що може призвести до паузи в атаках восени. З іншого боку, українські операції в Курській області – це не лише diversion, а й спосіб змусити москву перекидати сили з Донбасу, послаблюючи тиск на сході.
Стратегічно, війна переходить у фазу виснаження: росія робить ставку на масовані удари (4 ракети, 28 КАБів за добу), але Україна компенсує це західною допомогою (F-16, ATACMS) та інноваціями в дронах. Ризики: ескалація на півдні, де РФ може спробувати наступ на Одесу, як натякають деякі карти. Позитив для України – стабілізація фронту та потенціал для контрнаступів, якщо прибуде нова допомога. Загалом, без значних змін у постачаннях, фронт залишиться "замороженим" до зими, з перевагою для оборонців.