НОВИНИ в Україні

Зниження мобілізаційного віку до 50 або 55 років

Мобілізація
Зниження мобілізаційного віку до 50 або 55 років

Зниження мобілізаційного віку до 50 або 55 років: аналіз пропозицій, аргументів та перспектив в Україні

У контексті повномасштабної війни, яка триває вже досить довго, питання мобілізації в Україні залишається актуальним, особливо для осіб який уже за 50 років. З початку вторгнення українська влада постійно коригувала правила звільнення від мобілізації, намагаючись балансувати між потребами фронту та збереженням економічної стабільності країни.

Одним з ключових аспектів цих змін є мобілізаційний вік, а саме його верхня межа, до якої чоловіки підлягають призову на військову службу. На сьогодні, через скорочення тривалості життя чоловіків, цей вік у 60 років для рядового складу та 65 років для офіцерів ставить багато запитань про доцільність. Тому останнім часом активно обговорюються багато пропозиції щодо зниження цієї межі до 50 або 55 років. Ця ідея викликає бурхливі дебати в суспільстві, парламенті та серед експертів. У цій статті ми детально розглянемо передумови таких пропозицій, ключові аргументи "за" і "проти", правовий статус ініціатив та можливі наслідки.

Поточний стан мобілізаційного законодавства в Україні

Згідно з чинним законом "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", прийнятим у 1992 році та неодноразово оновленим, чоловіки віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації в разі воєнного стану. Нижня межа була знижена з 27 до 25 років у квітні 2024 року, щоб розширити резерв потенційних військовослужбовців які є мотивовані та фізично витривалі. Однак верхня межа в 60 років була встановлена ще в радянські часи і зберігалася як компроміс між фізичними можливостями та досвідом старших поколінь.
Оскільки війна виявила низку проблем: тривалість життя, висока смертність серед мобілізованих старшого віку, хронічні захворювання, які ускладнюють службу, та вилучення досвідчених фахівців з ринку праці. За даними Міністерства оборони, середній вік українського солдата на фронті перевищує 40 років, що є одним з найвищих показників серед армій світу. Це призводить до дискусію у вікових рамок граничних термінів.

Пропозиції щодо зниження мобілізаційного віку: ключові ініціативи

Ідея зниження верхньої межі мобілізаційного віку не нова, але набрала обертів у 2024–2025 роках. Серед ключових ініціатив:
  • Законопроєкт №12222: У листопаді 2024 року народні депутати подали до Верховної Ради проєкт закону про зниження граничного віку військової служби та резерву з 60 до 55 років. Автор аргументує це необхідністю зберегти здоров'я старших громадян і підвищити ефективність армії. За пояснювальною, "пропонують знизити граничний вік для військової служби та резерву з 60 до 55 років". Цей документ наразі перебуває на розгляді комітетів парламенту, але викликав резонанс у ЗМІ.

  • Петиція до Президента: У липні 2024 року на сайті петиція до Президента України закликала до зниження мобілізаційного віку до 50 років, яка набрала понад 25 тисяч підписів (необхідну кількість) і була передана на розгляд Володимиру Зеленському. Автор петиції стверджує, що це "поліпшить економічний стан країни", оскільки чоловіки старше 50 років зможуть зосередитися на цивільній роботі. Аналогічна петиція про 55 років була зареєстрована в серпні 2025 року і також набирає популярність.
  • Обговорення в ЗМІ: Тема активно висвітлюється в українських медіа. Парламент розглядає можливість зниження верхньої межі мобілізаційного віку для чоловіків.
Ці ініціативи не обмежуються лише верхньою межею — паралельно тривають дебати про можливе зниження нижньої межі до 20 або навіть 18 років, але фокус на 50–55 роках пов'язаний з демографічними викликами.

Аргументи "за" зниження мобілізаційного віку до 50 років

Прихильники змін наголошують на кількох ключових аспектах:
  1. Здоров'я та фізична придатність: Чоловіки старше 50–55 років часто мають хронічні захворювання (серцево-судинні проблеми, діабет, артрити), які ускладнюють службу на фронті. За даними ВООЗ, середня тривалість здорового життя в Україні для чоловіків становить близько 60 років. Мобілізація старших призводить до високого рівня втрат через не бойові причини. Експерти зазначають, що "людям 50+ важче витримувати навантаження".
  2. Ефективність армії: Молода армія з віком до 50–55 років буде більш мобільною та витривалою. У штурмовій бригаді коментували ідею як "спосіб оптимізувати сили". Крім того, старші військовослужбовці можуть передавати досвід у ролі інструкторів, а не на передовій.
  3. Економічні фактори: Зниження віку звільнить досвідчених фахівців для роботи в тилу, що підтримає економіку. Петиція до Зеленського акцентує на "поліпшенні економічного стану". За оцінками експертів, мобілізація старших призводить до дефіциту кадрів у ключових галузях, як промисловість та сільське господарство.

Аргументи "проти" зниження мобілізаційного віку до 50 років

Опозиціонери змін вказують на ризики:
  1. Дефіцит людських ресурсів: Україна потребує максимальної мобілізації для стримування російської агресії. Зниження верхньої межі зменшить резерв на сотні тисяч осіб. Генштаб ЗСУ висловлював стурбованість, що це не вплине позитивно на ситуацію на фронті.
  2. Втрата досвіду: Чоловіки 50–60 років часто мають військовий досвід з радянських часів або АТО/ООС, що цінно для армії. У обговореннях зазначають: "55-річні генерали та сержанти з 30+ роками досвіду — це нормально, але кидати 25-річного цивільного без досвіду — ні".
  3. Соціальна несправедливість: Зміни можуть сприйматися як дискримінація молодших поколінь, які несуть основний тягар війни. Крім того, США та ЄС тиснуть на Україну щодо зниження нижньої межі до 18 років, а не верхньої.
  4. Політичні ризики: Такі зміни можуть спричинити відкриту недовіру та осуд, як це було з попередніми реформами мобілізації.

Міжнародний контекст та експертні думки

У світі мобілізаційний вік варіюється: в Ізраїлі — до 40 років для чоловіків, у США (резерв) — до 35–45 років залежно від роду військ. Водночас радник президента відкидає ідеї зниження нижньої межі, акцентуючи на підтримці від союзників.

Висновок: перспективи та рекомендації

Зниження мобілізаційного віку до 50 або 55 років може мати багато наслідків як з гуманітарними потребами та військовими реаліями, але вимагає комплексного підходу: посилення мотивації (фінансові стимули, ротація), модернізації армії та міжнародної допомоги. Станом на серпень 2025 року законопроєкт №12222 все ще на розгляді, а петиції чекають відповіді від президента. Якщо зміни будуть прийняті, вони можуть набути чинності вже восени, але це залежатиме від ситуації на фронті. Суспільство повинно активно брати участь у дискусії, щоб рішення були виваженими та справедливими. Війна вимагає єдності.

Читати далі: