НОВИНИ в Україні

Єдина інформаційна система соціальної сфери - Що це і які дані збирає?

Єдина інформаційна система соціальної сфери: що це таке і які дані вона збирає?

У сучасному світі цифрова трансформація проникає в усі сфери життя, і соціальна політика України не є винятком. 18 вересня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Єдину інформаційну систему соціальної сфери" (ЄІССС), який стає ключовим інструментом для модернізації надання соціальних послуг. Цей документ, розроблений Міністерством соціальної політики, спрямований на створення єдиної цифрової платформи, що об'єднає дані про мільйони українців, які потребують державної підтримки. Але що насправді ховається за цією системою? Чи стане вона справжнім проривом у боротьбі з бюрократією, чи радше викличе занепокоєння щодо конфіденційності?

У цій статті ми розберемося, що таке ЄІССС, для чого вона створена та які дані планують збирати в ній, спираючись на положення закону.

Що таке Єдина інформаційна система соціальної сфери?

Єдина інформаційна система соціальної сфери — це комплексна інформаційна інфраструктура, яка інтегрує всі дані в інших реєстрах необхідних для соціальної сфери громадян України. Згідно зі статтею 1 закону, система визначається як сукупність державних електронних інформаційних ресурсів, програмних і технічних засобів, що забезпечують збір, обробку, зберігання, обмін та захист інформації про соціальні послуги, права та обов'язки громадян. Простіше кажучи, це "цифровий хаб" для Міністерства соціальної політики, де вся інформація про соціальний захист буде централізованою та доступною в реальному часі.
Мета створення ЄІССС — оптимізувати надання соціальних послуг. Сьогодні українці часто стикаються з чергами в установах, дублюванням документів і затримками в обробці заяв. Нова система обіцяє автоматизувати ці процеси: від призначення субсидій до моніторингу пільг. Закон передбачає три ключові принципи її функціонування:
  1. Єдність і сумісність: Всі дані з різних реєстрів (наприклад, про пенсії, допомоги чи працевлаштування) інтегруються в одну платформу, уникаючи розрізнених баз.
  2. Автоматизація та прозорість: Рішення про надання послуг прийматимуться на основі алгоритмів, а громадяни зможуть відстежувати статус заяв онлайн.
  3. Захист даних: Система повинна відповідати стандартам GDPR-подібного законодавства України, з обов'язковим шифруванням і контролем доступу.
Адміністратором ЄІССС призначається Міністерство соціальної політики, а фінансування — з державного бюджету та міжнародної допомоги. Запуск планується поетапно: спочатку тестування в пілотних регіонах, а повна реалізація — до 2027 року. Це не перша спроба цифровізації — пригадайте "Дію" чи Єдиний державний реєстр ветеранів, — але ЄІССС охоплює найширшу аудиторію: від сімей з дітьми до осіб з інвалідністю.

Які дані збирає ЄІССС?

Одне з найгостріших питань щодо нової системи — обсяг і характер даних, які в ній накопичуватимуться. Закон детально описує це в статтях 2–4, де перелічено понад 20 категорій інформації з різних джерел.

Збір даних відбуватиметься з державних реєстрів, заяв громадян та автоматичного обміну з іншими системами (наприклад, податковою чи медичними базами).

Важливо: дані збираються виключно для соціальних цілей, з можливістю анонімізації для статистики.
Ось ключові типи даних, які увійдуть до ЄІССС (на основі статей закону):

1. Особисті дані громадян

  • ПІБ, дата народження, РНОКПП (код платника податків), адреса проживання та реєстрації.
  • Сімейний стан, склад сім'ї (кількість дітей, утриманців).
  • Дані про здоров'я: група інвалідності, хронічні захворювання (лише якщо вони впливають на право на пільги, наприклад, для осіб з особливими потребами).

2. Фінансові та майнові дані

  • Дохід: зарплата, пенсія, соціальні виплати, майно (нерухомість, транспорт) для розрахунку субсидій.
  • Банківські реквізити для переказу допомоги.
  • Дані про борги чи судові рішення, що впливають на соціальний статус (наприклад, аліменти).

3. Дані про соціальні послуги

  • Заяви на субсидії, пільги, допомоги (одноразові чи щомісячні).
  • Інформація про працевлаштування: статус безробітного, участь у програмах зайнятості.
  • Дані про освіту та професійну підготовку для осіб, які отримують підтримку в пошуку роботи.

4. Спеціалізовані реєстри

  • Реєстр осіб з інвалідністю: медичні висновки, ступінь обмеження працездатності.
  • Реєстр ветеранів та учасників бойових дій: статус, надані пільги.
  • Реєстр сімей з дітьми: дані про народження, усиновлення, опікунство.
  • Моніторинг соціальних ризиків: інформація про малозабезпеченість, бездомність чи домашнє насильство (анонімізована для превентивних програм).
Закон наголошує, що збір даних — добровільний для громадян (крім випадків, коли це обов'язково для державної реєстрації).

Термін зберігання — до 75 років для архівних даних, але з правом на видалення чи виправлення.

Доступ до системи матимуть лише уповноважені органи: Мінсоцполітики, Пенсійний фонд, центри зайнятості. Громадяни зможуть переглядати свої дані через "Дію" чи особистий кабінет.
Категорія даних:
  • Особисті
  • ПІБ, адреса, РНОКПП
  • Ідентифікація отримувача послуг
  • Фінансові
  • Дохід, майно
  • Розрахунок розміру допомоги
  • Соціальні послуги
  • Заяви на субсидії
  • Автоматизація призначення
  • Здоров'я та статус
  • Інвалідність, ветеранський статус
  • Цільова підтримка вразливих груп

Переваги та виклики: чи варта система довіри?

Впровадження ЄІССС обіцяє революцію в соціальній сфері. За оцінками Мінсоцполітики, це зекономить до 30% часу на обробку заяв і зменшить корупційні ризики завдяки алгоритмам перевірки. Громадяни отримають зручний доступ: подати заяву на допомогу — як замовити "Нову пошту". Для держави — це інструмент для точного таргетингу ресурсів, наприклад, швидке виявлення сімей у кризі під час воєнного стану.
Проте є й ризики.
Критики (зокрема, правозахисники) турбуються про "Великого Брата": масовий збір даних може призвести до витоків чи зловживань. Закон передбачає штрафи до 170 тис. грн за порушення конфіденційності, але чи вистачить цього? Крім того, не всі регіони мають стабільний інтернет, що ускладнить доступ для сільських жителів.
Єдина інформаційна система соціальної сфери — це амбітний проект, який може перетворити українську соціалку з паперової бюрократії на сучасну цифрову екосистему. Вона збирає широкий спектр даних — від особистих до фінансових, — але лише для того, щоб допомагати, а не контролювати. Якщо впровадження пройде прозоро, з акцентом на захист прав, ЄІССС стане справжнім благом для мільйонів. А ви готові довірити свої дані системі? Слідкуйте за оновленнями в "Дії" — незабаром тестування почнеться, і ваші відгуки будуть ключовими.

Читати далі:

Термінове